Усім людям властиво пізнавати себе й мислити.
Геракліт
Творчість є
одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення
комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне – актуалізація позитивної гами
переживань, яка супроводжує ефектну працю, переживання радості від зробленого,
досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й
творчих здібностях. Це є важливим напрямком у роботі з дітьми з особливими
освітніми потребами.
Характеризуючи
суть творчості дітей з особливими потребам важливо враховувати різноманітні
чинники, ознаки, властиві процесу творення.
Особливим
цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості,
виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Наведемо приклади:
Малювання
предмета та його усний опис. Малюємо реальний
предмет, виділяємо істотні ознаки, що допомагає класифікації, граємось із
зображенням предмета. Наприклад, «Що буде, якщо стебло у квітки стане високим,
як дерево? Які тоді будуть листочки? А квітка? Чому так не буває?». Педагог пробує намалювати цю нову, уявну
квітку чи вже не квітку. В таких іграх не буде правильної чи неправильної відповіді. Будь яка відповідь
цінна. А у дітей поступово зникатиме страх помилитися, відповідаючи на
запитання педагога. Подібні вправи будуть спонукати учнів до більш глибокого
вивчення навколишнього світу, пошуку зав’язків між предметами.
Читання та ілюстрування прочитаного. Цей вид діяльності допомагає уточнювати розуміння прочитаного. Ланцюжок працює у зворотному напрямі «слово-образ предмет».
Вивчення географічної
карти. Можна перетворити в рольову гру. Наприклад, педагог
показує на карті об’єкт і називає його «Чорне море». Кожна дитина пригадує, хто
або що є в Чорному морі та грає роль названого предмета. Обов’язкова умова –
кожен має рухатися та вступати в контакти з іншими. Тут також не потрібно
говорити, а тільки діяти.
Вправа
«Чарівні плями». Кожна дитина
отримує аркуш паперу, крапає на нього трохи фарби будь якого кольору і листок
складається навпіл. Потім розгортається, і можна починати гру. Гравці по черзі
говорять, які саме предметні зображення вони бачать у плямі або в окремих її
частинах. Дитина у грі розвиває уяву, де потрібно підібрати назву до «малюнку».
Кожна вправа передбачає не тільки розвиток творчих здібностей, а й корекцію поведінки, емоцій, умінь.
Вихователь Марина Пономарьова
